Аби цього не сталося, на всіх етапах ухвалення рішень місцевому самоврядуванню варто прислухатися до думки батьків, вчителів та дітей. Для цього місцевій владі потрібно проводити в громадах опитування, публічні консультації й обговорення. Батьків та вчителів лякає й ображає формулювання "понизити ступінь школи", хоча насправді йдеться про те, щоби кожна дитина громади здобула доступну та якісну шкільну освіту. https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/177175/ У старшій профільній школі учні матимуть кращу освіту, щоб згодом легко вступити до бажаного університету. Саме громада вирішує для себе, скільки гімназій та ліцеїв їй потрібно й де їх краще розташувати. За рішенням міської ради у 2018 році з 11 шкіл Червонограда одна стала ліцеєм, а решта 10 – гімназіями. Андрій Залівський, міський голова, пригадує, що на таке рішення батьки відреагували опором та критикою.
Відповідні зміни внесено до законів України «Про вищу освіту», «Про освіту» та «Про фахову передвищу освіту». Забезпечити законодавчу підтримку розвитку сучасних освітніх технологій і технологій управління в освіті, зокрема цифрових технологій, дуальної освіти, SMART-технологій тощо. Підготовкою методичних рекомендацій щодо розробки освітніх програм професійно-технічної освіти, щоб привести зміст та якість ПТО до потреб ринку праці.
Завгородній при цьому передбачає, що навіть після 2027 року, до якого всі школи мають визначитися зі своїми новими статусами, певним закладам освіти знадобиться перехідний період. МОН планує підготувати для них альтернативні варіанти реорганізації, оскільки одного механізму, який підійде всім закладам освіти, буде недостатньо. Національну рамку кваліфікацій узгоджено з чинними редакціями Європейської рамки кваліфікацій для навчання протягом життя і Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти. КМУ постановою від 2 червня 2021 року № 576 ухвалив рішення про «Порядок визнання в Україні професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах». Постановою від 16 червня 2021 року № 620 КМУ затвердив Положення про Реєстр кваліфікацій. Триває робота зі створення центрів кваліфікацій, що визнаватимуть професійні кваліфікації та результати навчання, здобуті шляхом неформальної та інформальної освіти, зокрема на робочому місці.
На якісну зміну викладання цього предмета у школах скерують 1,74 мільярда гривень. Кошти передбачили для підвищення кваліфікації учителів, закупівлю засобів навчання та комп'ютерів для навчальних кабінетів. Зокрема, учнів вчитимуть, як поводитися в критичних ситуаціях, з вибухонебезпечними предметами, надавати домедичну допомогу тощо. Заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків розповів, чого стосуватимуться ці зміни. А також уточнив важливі новації, які мають знати учні та батьки.
На Львівщині також впроваджують реформу старшої школи
Училища повинні стати швидким трампліном до здобуття професії, який доступний кожному. Очільники коледжів майбутнього при цьому повинні бути якісними менеджерами, які забезпечать у закладах освіти високі стандарти навчання – такими, як хоче бізнес. Що важливо, у межах реформи в Україні створять мережу академічних та професійних ліцеїв. Підручники уже друкують, а вчителі повинні проходити підвищення кваліфікації.
У органі, як зазначається, будуть керівник, група стратегічних аналітиків, група нормопроєктування, група координації впровадження та моніторингу, HR-менеджер і комунікаційний менеджер. Міністерство планує набирати команду Офісу підтримки стратегічних змін разом із партнерами. Про відкриття вакансій обіцяють оголосити наступного тижня. Проєкт реалізовують спільно з Western NIS Enterprise Fund та у співпраці з громадською спілкою «Фонд підтримки реформ в Україні», щоб покращити якість освіти. Міносвіти також планує цього року розпочати роботу з дебюрократизації діяльності шкіл. В Україні навчальний рік 2023 – 2024 триватиме на місяць довше.
Науково-педагогічне стажування з фізико-математичних наук (м....
На Харківщині, у селищі Коротичі, також будують підземну школу. Вже з 2027 року українські школи перейдуть на 12-річну систему освіти. Пілотний проєкт мають запустити з 2025 року, тому цьогоріч МОН активно готуватиме зміни для втілення. Уряд також не так давно виділив 1 мільярд гривень для НУШ, які скерують на закупівлю мультимедійного обладнання для 5 – 6 класів. Головним критерієм на сьогодні у навчальному процесі залишається безпека. При цьому президент Зеленський пообіцяв, що зруйновані у час повномасштабної війни навчальні заклади відбудовуватимуть ще до її закінчення. Як і будуватимуть надійні укриття у тих закладах освіти, які їх ще не мають.
В Україні торік розпочали безпрецедентне будівництво підземних шкіл. Спорудження першого такого навчального закладу мають завершити цього місяця у Харкові. У ньому зможе вчитися офлайн у дві зміни близько 900 дітей. У місті при цьому вже розробляють проєкти інших таких підземних шкіл.
У Міносвіти передбачили цей час на надолуження освітніх втрат, якщо такі виникнуть, адже триває повномасштабна війна. Цей навчальний рік в Україні завершиться 28 червня 2024 року. Також розповідали, як Міносвіти має намір реформувати старшу школу. І наголосив, що пріоритетних напрямів на цей рік теж багато. Передусім – безпека учнів та всіх учасників освітнього процесу, будівництво укриттів і створення безпечних умов навчання. З 2020 року до ліцею не набирають п'яті класи, тобто поетапно виводять середню ланку.
У 2024 році Міносвіти планує чимало змін у сфері шкільної освіти. Також триватиме втілення в життя важливих чинних ініціатив. Крім столиці, за реформу старшої школи на місцях активно взялися й інші громади. На думку Андрія Сташківа, так само у 2025 році доцільно почати пілот старшої школи. Уряд прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо відступив від своїх початкових суперечливих пропозицій щодо реформи Кримінального кодексу після критики з боку Європейської комісії та загальнонаціональних протестів.
Щороку програму переглядають та змінюють, враховуючи законодавчі зміни. Зокрема, закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти". Його ухвалили у липні 2021 року, тобто після затвердження програми. Він відтермінував реформу старшої школи з 2024 року до 2027. Протягом зазначеного часу внесено окремі зміни до законів стосовно медичної освіти та поліцейської освіти. Групою народних депутатів зареєстровано законопроєкт щодо військової освіти. Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2021 році посилюють вимоги до вступників на окремі спеціальності, зокрема медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань, а також спеціальностей «Право» та «Міжнародне право».
Як зазначила головна виконавча директорка WNISEF Ярослава Джонсон, запуск Офісу відображає потребу системної модернізації освітньо-наукової сфери для підвищення конкурентності та можливості росту людського капіталу в Україні. На її думку, якісна освіта також сприятиме лідерству нашої держави в інноваціях і науковому прогресі. Міносвіти планує зменшити кількість вишів в Україні, а також прибрати так звані філії університетів.
Навпаки завдяки реформі менші громади можуть забезпечити дітям кращу шкільну освіту та успішно конкурувати з великими містами. Один із прикладів – Славутська громада на Хмельниччині, де для старшокласників працює академічний ліцей, який має 7 профілів. У Центрі спільних дій підготували невелику добірку популярних міфів щодо реформи старшої школи, які поширені в суспільстві. Заступник очільника Міносвіти Андрій Сташків розповів, що держстандарт старшої профільної школи уже розробили. Але перш ніж його презентувати на широкий загал, планують його обговорити з експертами. Проєкт втілюється за підтримки міжнародних донорів, основне фінансування надає National Endowment for Democracy.