Від нього вимагається ретельна вибірковість, особливе особистісне “бачення”, що дозволяє відрізняти гідне уваги від зовнішнього, випадкового, неповного. Не кожен знятий кадр стає художнім твором і, очевидно, не кожна плівка дає вдале фотопроізведеніе. Так само, як художник постійно, щодня робить ескізи, фотохудожник тренує своє око, своє фотовіденіе світу. Щоденна робота дозволяє відшліфувати техніку виконання і виробити стійкі принципи морально-етичного і естетичного ставлення до можливих об’єктів фотомистецтва. Фотохудожник повинен володіти безліччю якостей.
Окремі з них (пересадження людських органів, створення штучних апаратів, які їх замінюють) ще в першій половині нашого століття здавалися фантастичною мрією. Найвизначнішими представниками соцреалізму вважають письменників М. Шолохова, режисерів К. Довженка, композиторів С. Шостаковича (з другої половини 1930-х років), живописців Б. Корина, скульпторів С.
Художня фотографія в Україні[ред. | ред. код]
Це намагання привело до того, що на світі з’явилося таке мистецтво як фотографія. Впродовж довгого часу, відтоді як було зроблено першу фотографію, це заняття стало улюбленим для мільйонів людей. Коли ти вперше взяв в свої руки фотокамеру і відчув, що це твоє покликання, відтоді у тебе з’явилося непереборне бажання дивитися на навколишній світ через об’єктив фотокамери. Реалізм — це не просто стиль, а ретельний підхід до зображення світу таким, яким він є. Художники, що використовують реалізм, часто використовують такі прийоми, як ретельне спостереження, докладні нариси та майстерність затінення та перспективи. Вивчаючи майстерність, що стоїть за творами мистецтва, читачі можуть глибше оцінити майстерність і самовідданість, необхідних створення реалістичних картин.
Навігація
Фестиваль в Авіньйоні (Франція). Марлон Брандо і Вів’єн Лі у фільмі «Трамвай “Бажання”» за п’єсою Теннессі Вільямса. Ілюстрація зі збірки «Створення світу». Ілюстрація Давида Сікейроса до книги Пабло Неруди «Загальна пісня». Дружба народів (Війна і мир). Розпис каплиці в місті Валлорис (Франція).
Його засновниками були італійські кінорежисери Р.Росселіні, Д.де Сантіс, Л.Вісконті, М.Антоніоні. Неореалізм поставив за мету показати “розгримоване життя”, розгорнувши перед глядачами панораму життя нетрів, озлоблених злиднями людей, боротьбу за соціальну справедливість. Особливістю їхнього методу була точна передача деталей, залучення непрофесійних акторів, використання народної мови і місцевих діалектів.
Класифікації мистецтва
Сучасні технології дають змогу втілювати будь-які фантазії. У спорудах поєднуються прямі й вигнуті лінії, надзвичайної форми конструкції. З’являються будівлі у вигляді трапецій, кулеподібні. У післявоєнні роки розвивалася документальна драма, яка зосередила увагу на подіях історії Німеччини періоду зародження нацизму. Незважаючи на ідеологічний тиск, театральне мистецтво розвивалося і в СРСР.
У літературі з’явилися «розгнівані молоді люди» — англійські письменники Кінгслі Еміс, Джон Вейн, Джон Осборн та інші. Їхні твори відрізнялися антинацистською спрямованістю, переживанням за долю молоді, презирством до фальші. Художній стиль – особлива проблема в теорії та практиці фотографії.
В епоху бурхливого розвитку НТР важливе значення має розвиток такого напряму в літературі, як наукова фантастика. Яскравими представниками цього напряму стали А. Модерністська за посиланням течія в сучасній закордонній літературі теж представлена іменами талановитих письменників. Центральне місце в модернізмі цього періоду посідає екзистенціалізм.